СОЦІОКУЛЬТУРНІ ФУНКЦІЇ МУЗИЧНИХ ТОВАРИСТВ У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ПРОСТОРІ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

Teresa Mazepa

Анотація


Мета роботи. Дослідження присвячене систематизації соціокультурних функцій музичних товариств в європейському просторі XIX – початку XX ст. Музичні товариства різного типу – однопрофільні або багатопрофільні, інтегровані з іншими напрямами культурно-просвітницької діяльності протягом ХІХ століття і до Першої світової війни, а в деяких випадках і довше, до Другої світової війни (як зокрема сталось і у Львові) залишились одними із найважливіших центрів духовного життя міста, краю, а в сукупності навіть країни. Видається необхідним узагальнити і систематизувати причини, з яких скромні аматорські музичні товариства протягом вельми тривалого хронологічного відтинку зберігали настільки вагому суспільну позицію. Методологія. Для аналізу і обґрунтування
концепції статті використано наступні методи: джерелознавчий, що дозволяє залучити архівний та документальний матеріал і відтворити функції музичних та музично-просвітницьких товариств; історико-культурологічний, що дозволяє простежити основні історичні передумови становлення музичних товариств та формування їхніх функ-
цій; аналітичний, що дозволяє представити основні характеристики поданих функцій як складових діяльності музичних товариств. Наукова новизна. Обґрунтування цілісної системи соціокультурних функцій музичних та музично-просвітницьких товариств як одного з найважливіших осередків розвитку музичної культури, становлення
музичного професіоналізму та стимулу національно-культурних процесів пропонується вперше. Висновки. Зазначені функції, звісно, виділяються достатньо умовно. Недаремно ж і частина з них отримала метафоричні дефініції, тим самим виявляючи свою певну лабільність, нерозривний зв’язок з іншими, частковість. Проте видавалось істотним
з їхньою допомогою розкрити багатогранність втілення різних духовних, iнтелектуальних, суспільних, онтологічних прагнень, які служили потужним мотивом такого масового поширення музичних товариств у названий період, об’єднання в них значної кількості учасників. Музичні товариства в ХІХ столітті – на початку ХХ століття, до Першої світової війни, виявились унікальними суспільно-культурними об’єднаннями, які природно інтегрувались в державно-суспільну інфраструктуру як повноправний та рівновартісний компонент, що мав безпосередній вплив на численні інші сфери життя.


Ключові слова


соціокультурні функції; музичні товариства; музика; культура; мистецтво

Повний текст:

PDF

Посилання


Antonyuk, I. M. (2008). Book collection of the LNMA M.V. Lysenko library in the light of the historical and cultural process of the region. Extended abstract of candidate’s thesis. Lviv: LNMA im. M.Lysenka [in Ukrainian].

Kiyanovskaya, L. (2010). Reception of creativity F. Chopin and Robert Schumann in Lviv. Mystetstvoznavstvo. Chasopys NMAU im. P.I. Chaykovskoho, 4 (9), 3-10 [in Ukrainian].

Lastovecka-Solanska, Z.M. (2007). Musical values and needs in the modern cultural continuum of Ukraine. Extended abstract of candidate’s thesis. Lviv [in Ukrainian].

Mazepa, L. & Mazepa, T. (2003). Way to the Music Academy in Lviv [In 2 Vols.] Vol. 1. Lviv: SPOLOM [in Ukrainian].

Melnyk, L. (1999). Concert life of Lviv in 1824-1840 in the mirror of the magazine "Mnemosyne". Musica Galiciana. Kultura muzyczna Galicji w kontekście stosunków polsko-ukraińskich (od doby piastowsko-książęcej do roku 1945). (Vol. 3), (pp. 59-74). Rzeszów: Wydawnictwo Wyższej Szkoły Pedagogicznej [in Ukrainian].

Sereda, O. (2004). Russian balls. Nezalezhnyy kulturolohichnyy chasopys "Yi", 36, 14-15 [in Ukrainian].

Synkevych, N.T. (2012). Socio-cultural functions of Ukrainian choral art. Extended abstract of candidate’s thesis. Lviv [in Ukrainian].

Błaszczyk, L.T. (1991). Lviv musical life in the ХIX century.

Przegląd Wschodni. (Vol. I.), (Issue 4), (pp. 695–736), Warszawa: Gebethner i S-ka [in Polish].

Chomik, I. (1971). Warsaw Singers Society "Lutnia" in the years 1886-1914. Sketches about the musical culture of the nineteenth century. Z. Chechlińska (Ed.). Warszawa: PWN [in Polish].

Freemanová, M. (2003). Prague’s Society of Musicians and its role in the music and social life of the city. Hudební věda [Musicology] 40, (issue XL, part.1), (pp. 3-28). Akademia Praha [in English].

Kwiatkowska, M. (1984).Musical life of Warsaw in the years 1795–1806. Sketches about the musical culture of the nineteenth century. Z. Chechlińska (Ed.). (Vol.5), (pp. 9-89). Warszawa: PWN [in Polish].

Mazepa, T. (2008). Statutes as legal documents of the Galician Music Society in Lviv. Musica Galiciana. M. Wierzbieniec (Ed.). (Vol. 11), (pp. 204-228). Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego [in Polish].

Mazepa, Т. (2013). Johann Ruckgaber and other "music directors" of the Lviv Musical Society in the first half of the nineteenth century. Famous and unknown nineteenth-century Lviv. Study and materials. L. Michalska-Bracha, M. Przeniosło (Eds). (Vol.3), (pp. 63-77). Kielce: Wydawnictwo Uniwersytetu Jana Kochanowskiego [in Polish].

Perger, R.v. & Hirschfeld, R. (1912). History of the k.k. Society of music lovers in Vienna. 1st Part: 1812-1870, Submitted by R.v. Perger. 2. Part: 1870-1912, Submitted by Dr. R. Hirschfeld / With Hrsg. V.d. Directorate of the k.k. Society of music lovers in Vienna. Wien: K. K. Gesellschaft der Musikfreunde [in German].

Przybylski, T. (1977). Society of Friends of Music (1817-1844). Music Society in Cracow 1817-1977. J. Wywiałkowski (Ed.). (pp. 8-20). Kraków: PWM [in Polish].

Sajdek, M. Concert actions of the Krakow Music Society in the last nineteenth century / M. Sajdek. Young Musicology. M. Woźna-Stankiewicz (Ed.). (pp. 111-137). Kraków: Musica Iagellonica [in Polish].

Schrenk, O. (1940). Berlin and the music, two hundred years of music life of a city, 1740-1940. E. Bote und G. Bock [in German].

List of all members of the Galician Music Association in 1839. (1840). Lemberg: gedruckt bei Peter Piller in

Lemberg [in German].

Wąsacz-Krztoń, J. (2010). Society of Friends of Music in Cracow between 1817-1841. Musica Galiciana. G. Oliwa (Ed.) (Vol. 12), (pp. 13-26). Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego [in Polish].


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.