КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ТРЕНУВАННЯ ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ МОВНОГО АПАРАТУ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ТЕАТРУ І КІНО

Tatyana Nechayenko, Olga Vinar

Анотація


Мета роботи - систематизувати основні концептуальні завдання тренінгу дихальної системи мовного апарату майбутніх майстрів театру і кіно. Проаналізувати класифікацію існуючих систем дихання мовного апарату у театральній педагогіці. Методологія дослідження полягає у застосуванні аналітичного, функціонального, порівняльного, мистецтвознавчого, системного, аксіоматичного методів дослідження концептуальної моделі тренування дихальної системи мовного апарату майбутніх фахівців театру і кіно. У структуризації та компаративному аналізі необхідних способів дихальних вправ для розвитку і формування необхідних знань, навичок та умінь творчого індивідуума. Наукова новизна полягає у апробації інноваційних розробок з питань вивчення дисципліни "Сценічне мовлення" та у теоретичному обґрунтуванні створення програми-моделі ефективних форм тренування професійного дихання під час сценічної дії. Висновки. У результаті проведеного дослідження можна зробити наступні висновки,
що, по-перше, загальновідому класифікацію типів дихання та різних систем дихальних вправ у професійній підготовці майбутніх фахівців сценічного мистецтва не потрібно сприймати як догму, а у процесі викладання обирати індивідуальну програму-модель навчання; по-друге, для успішного проведення тренувальних дихальних вправ насам-
перед слід виправити поставу, оволодіти вільним від зайвого напруження положенням тіла, невимушеною, природною і пластичною постановою голови, плечей, спини; по-третє, працюючи над дихальними вправами необхідно пам’ятати, що виконувати їх треба не механічно, а обов’язково через образне бачення, через магічне "начеб-
то". Цього потребує віра в те, що "я" роблю, розвитку фантазії, особливої уваги на об’єкт дихання і на точність виконання поставленої мети. Це означає, не просто видихнути повітря зі звуком чи без нього, а навчитися впливати чи діяти на обраний об’єкт; і, останнє, система дихальних вправ йогів на сьогодні – є найбільш прогресивною у створенні програми-моделі викладання сценічного мовлення у вищих навчальних закладах мистецького спрямування.


Ключові слова


словесна дія; сценічне мовлення; театр; кіно; дихальна система мовного апарату; техніка мовлення.

Повний текст:

PDF

Посилання


Grotowski, E. (1999). Theater. Ritual. Performer: per. from the floor. Leningrad: Litopys, 185 [in Ukrainian].

Karasev, M. M. (1965). Art of artistic reading. Kyiv: Mystetstvo, 146 [in Ukrainian].

Zvereva, N. A. (ed.) (2007). Mastery of the director. 1-5 courses: textbook. Moscow: RATI-GITIS, 534 [in Russian].

Speranskaya, Yu. K. (1987). The Adelheim brothers. Stories about employment, work and conversations with brothers. Moscow: STD of the RSFSR, 297 [in Russian].

Cherkassky, S. D. (2016).The acting of the actor: Stanislavsky – Boleslavsky – Strasberg. History. Theory. Practice. SPb: ZGISI, 816 [in Ukrainian].

Chekhov, M. A. (1999). About the art of the actor. Moscow: Iskusstvo, 271 [in Russian].


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.